- вихваляння
- -я, с.Дія за знач. вихваляти.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
вихваляння
Смотреть что такое "вихваляння" в других словарях:
вихваляння — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
алілуйщина — и, ж., зневажл. Надмірне вихваляння кого , чого небудь … Український тлумачний словник
апологетика — и, ж. 1) Галузь богослов я, що захищає догми християнської релігії. 2) перен. Захист, вихваляння якого небудь учення, суспільного ладу і т. ін … Український тлумачний словник
апологія — ї, ж. Усний або писемний захист, вихваляння кого , чого небудь … Український тлумачний словник
вихвала — и, ж. Вихваляння, похвала … Український тлумачний словник
квасний — а/, е/. 1) Прикм. до квас 1). Квасний запах. Квасні хлібці. •• Квасни/й патріоти/зм ірон. схиляння перед відсталими формами життя й побуту своєї країни, вихваляння всього свого й відкидання чужого. 2) розм., рідко. Те саме, що кислий. 3) перен.,… … Український тлумачний словник
лестощі — ів, мн. Лицемірне, нещире вихваляння … Український тлумачний словник
пиха — и/, ж. 1) Надмірно висока думка про себе, погорда, зарозумілість, зазнайство. || Надмірна впевненість у своїх силах, здібностях, можливостях; самовпевненість. || Вразливе сприйняття думки про свою особу і ставлення до себе навколишніх;… … Український тлумачний словник
самохвальство — а, с. Вихваляння самого себе … Український тлумачний словник
славослів'я — славосло/в я, я, с. Прославляння кого , чого небудь у піснях, промовах і т. ін. || Надмірне вихваляння кого , чого небудь … Український тлумачний словник
